Понеділок, 2022-08-15, 4:29 AM
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | Статті | Реєстрація | Вхід
Категорії розділу
Документи [2]
Геральдика [0]
Дослідження [6]
Археологія [1]
Публікації [1]
Села [1]
Наше опитування
Ваше ставлення до тестів:
Всього відповідей: 93
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Пошук
Друзі сайту
SITE LOGO
Головна » Статті » Дослідження

Земські форми управління

Земські реформи як одна із форм місце вого управління були запроваджені в Російській імперії в 1864 році після скасування кріпацтва в 1861 році. Цар Олександр II спочатку запровадив земську реформу в 33 губерніях Європейської частини імперії, в тому числі і на Україні. Але, в Київській, Подільській і Волинській губерніях, де ще був відчутній вплив колишніх традицій місцевого самоврядування часів Речі Посполитої та в зв'язку з тим, що саме тут недавно прокотилася хвиля національно-визвольного руху польського повстання 1863-1864 років, земська реформа не впроваджувалась. Адже за куріальною системою виборів в представ­ницькі установи виборці були поділені на курії за становлю, майновою, національно-релігійною ознакою і до земських органів управління могли потрапити представники небажаних ліберально-демократичних поглядів.

Лише в 1911 році земське управління було поширено на Київську, Подільську і Волинську губернії. Цьому передувала півстолітня послідовна політика імперії. Ось як про це пише Даніель Бовуа в праці "Борьба за землю на Правобережной Украине с 1863 по 1914 год": "Новая книга об украинско-польско-русских отношениях:" "Александр II решил, впрочем, что земская система не будет распространена на Украину до тех пор, пока не будет равновесия в числе польских и русских поместий, и даже пока земля в руках русских не достигнет 2/3 всей помещичьей земли. Таким образом, Правобережная Украина, была лишена земств вплоть до 1912 года". Про негативне ставлення російського самодержавства до всякого польського в будь-якій сфері, що домінувало в прийнятті політичних рішень, починаючи з 1831 року, йдеться в праці доцента Уманського державного педагогічного університету ім.Павла Тичини Ігоря Кривошеї "Регулювання російським царизмом етнічного складу поміщиків в Південно-Західному краї". Очищаючи дворянство від неродовитого шляхетства, імперія вела політику зросійщення краю.

Яскравою ілюстрацією до цих подій є твір Карпенка-Карого /Івана Тобілевича/ "Мартин Бору-ля". Виразно чути відгомін цих подій, коли за відсутності чи різночитання літер в якихось папірцях рід втрачав дворянські права, як то було з родиною самих Тобілевичів. Цікаву розповідь про ці події подає журнал "Українська культура", № 11-12 за 1995 рік: Назар Тобілевич. Невідомі факти з історії роду Тобілевичів.

Вже пізніше значну роль відіграли і події 1905 року, після яких імперії довелося робити певні поступки у внутрішній політиці. Вже в роки Першої світової війни для організації тилу було створено Земський Союз і Союз міст. Як видно із документів і доповідей Звенигородської земської повітової управи, питання про витрати і діяльність земства, пов'язанні з війною, займали вагоме місце в діяльності земства.

За Тимчасового уряду земства почали створювати і у волостях. Та після жовтневого перевороту в Петрограді 1917 року земства на Україні були ліквідовані.

Структура земського управління складалася з повітових і губернських зборів та земських управ. Як вже згадувалося, земські вибори проводились за куріальною системою, отже земства були всестановим органом управління. Тут були представлені дворяни, буржуазія, селянство. Розпорядчим органом були земські збори, виконавчим - земська управа, яка обиралась на земських зборах.

Слід відзначити, що земства не мали політичного значення, вони займались суто господарськими і культурними питаннями. Як видно з аналізу документу "Доклады уездной управи Уездному Земскому Собранию" /Пятой очередной сессии. С приложениями. 1915 год"/ /Звенигородський краєзнавчий музей. Основний фонд №1728/, в компетенцію земства входили питання: охорона здоров'я, народна освіта, будівництво і утримання шкіл, підтримання в належному стані місцевих шляхів, розвиток поштового і телеграфно-телефонного зв'язку, розподіл державних грошових зборів, збирання і подання статистичних відомостей, страхування та інші.

Категорія: Дослідження | Додав: zvena (2008-07-01)
Переглядів: 1369 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2022