<?xml version="1.0" encoding="UTF-8" ?>
<rss version="2.0" xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom">
	<channel>
		<title>Статті</title>
		<link>https://zvena.ucoz.ru/publ/</link>
		<description>Статті</description>
		<lastBuildDate>Sat, 12 Jul 2008 13:12:16 GMT</lastBuildDate>
		<generator>uCoz Web-Service</generator>
		<atom:link href="https://zvena.ucoz.ru/publ/rss" rel="self" type="application/rss+xml" />
		
		<item>
			<title>Закон України Про охорону культурної спадщини</title>
			<description>&lt;p class=MsoNormal&gt;&lt;i&gt;&lt;u&gt;Стаття 35. Дозволи на проведення археологічних
розвідок, розкопок, інших земляних робіт&lt;/u&gt;&lt;/i&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p class=MsoNormal style=&apos;text-indent:35.4pt&apos;&gt;&lt;span lang=EN-US&gt;1. &lt;/span&gt;Проведення
археологічних розвідок&lt;span lang=EN-US&gt;, &lt;/span&gt;розкопок&lt;span lang=EN-US&gt;, &lt;/span&gt;інших
земляних робіт на території пам&lt;span lang=EN-US&gt;&apos;&lt;/span&gt;ятки&lt;span lang=EN-US&gt;, &lt;/span&gt;охоронюваній
археологічній території&lt;span lang=EN-US&gt;, &lt;/span&gt;в зонах охорони&lt;span
lang=EN-US&gt;, &lt;/span&gt;в історичних ареалах населених місць&lt;span lang=EN-US&gt;, &lt;/span&gt;а
також дослідження решток життєдіяльності людини&lt;span lang=EN-US&gt;, &lt;/span&gt;що містяться
під земною поверхнею&lt;span lang=EN-US&gt;, &lt;/span&gt;під водою&lt;span lang=EN-US&gt;, &lt;/span&gt;здійснюються
за дозволом центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини&lt;span
lang=EN-US&gt;.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;</description>
			
			<link>https://zvena.ucoz.ru/publ/1-1-0-20</link>
			<category>Документи</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://zvena.ucoz.ru/publ/1-1-0-20</guid>
			<pubDate>Sat, 12 Jul 2008 13:12:16 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Перекази про Звенигору</title>
			<description>&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Михайло Рябоненко розповідає: З південного боку, досить високо
на схилі гори, був неначе погріб вепикий. Це ще до війни було, коли був
молодим хлопцем. То бачив в тому погребі стіни з цегли муровані, вглиб
аджна було метрів на три зайти. А як зайдеш, прислухаєшся — наче
дзюрить десь вода і немов гуде щось.&lt;br&gt;
&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; А ще до війни, коли Звенигородсьий краєзнавчий музей був в
тому ж будинку, що й зараз, експонувався великий і досить хитро
зроблений дерев&apos;яний замок. Про нього говорили, до віднайдений він був
у тому погребі на Звенигорі.</description>
			
			<link>https://zvena.ucoz.ru/publ/3-1-0-19</link>
			<category>Дослідження</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://zvena.ucoz.ru/publ/3-1-0-19</guid>
			<pubDate>Sat, 12 Jul 2008 13:11:01 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Тарас Шевченко: згадка про Звенигору</title>
			<description>&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; &amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Твори в п &apos;яти томах. Київ. 1985.&lt;br&gt;&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; &amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Том 5. Щоденник, стор. 109 7 сентября В 10 часов утра при свежем норде с дождем и снегом мы оставили Самару. От Самары вверх начинает подыматься левый берег Волги; это плоская возвышенность Жигулевских гор.&lt;br&gt;&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; &amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Через два часа мы подошли к во­ротам Жигулевских гор...</description>
			
			<link>https://zvena.ucoz.ru/publ/5-1-0-18</link>
			<category>Публікації</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://zvena.ucoz.ru/publ/5-1-0-18</guid>
			<pubDate>Sat, 12 Jul 2008 13:06:54 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>УЛАМКИ КЕРАМІЧНИХ ВИРОБІВ</title>
			<description>&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Постійно діюча пошуково-наукова краєзнавча експедиція &quot;Спадщина&quot; діє при Звенигородському краєзнавчому музеї від 2000 року.</description>
			
			<link>https://zvena.ucoz.ru/publ/4-1-0-17</link>
			<category>Археологія</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://zvena.ucoz.ru/publ/4-1-0-17</guid>
			<pubDate>Sat, 12 Jul 2008 13:01:33 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Земські форми управління</title>
			<description>&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Земські реформи як одна із форм місце вого управління були запроваджені в Російській імперії в 1864 році після скасування кріпацтва в 1861 році. Цар Олександр II спочатку запровадив земську реформу в 33 губерніях Європейської частини імперії, в тому числі і на Україні. Але, в Київській, Подільській і Волинській губерніях, де ще був відчутній вплив колишніх традицій місцевого самоврядування часів Речі Посполитої та в зв&apos;язку з тим, що саме тут недавно прокотилася хвиля національно-визвольного руху польського повстання 1863-1864 років, земська реформа не впроваджувалась. Адже за куріальною системою виборів в представ&amp;shy;ницькі установи виборці були поділені на курії за становлю, майновою, національно-релігійною ознакою і до земських органів управління могли потрапити представники небажаних ліберально-демократичних поглядів.</description>
			
			<link>https://zvena.ucoz.ru/publ/3-1-0-14</link>
			<category>Дослідження</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://zvena.ucoz.ru/publ/3-1-0-14</guid>
			<pubDate>Tue, 01 Jul 2008 14:06:15 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>ЗВЕНИГОРОДЩИНА І ПОЛКОВИЙ УСТРІЙ</title>
			<description>&lt;p style=&apos;text-indent:35.4pt&apos;&gt;В ході визвольної війни під проводом Бог-дана Хмельницького в середині XVII сто¬ліття на певній частині території України було лік-відовано державний апарат Речі Посполитої і створено новий полковий устрій. Він визначався пев¬ними територіями, було реорганізовано і доукомпектовано старі полки і створено нові.
&lt;p style=&apos;text-indent:35.4pt&apos;&gt;Цей поділ був досить нестабільний. За ад-міністративним поділом України того часу різ¬ні дослідники визначають, що було від 23 до 26 полків, а іноді навіть 34.
&lt;p style=&apos;text-indent:35.4pt&apos;&gt;Територія сучасної Черкаської області була поділена на такі полки: Уманський, Білоцер-ківський, Корсунський, Канівський, Переяс-лавський, Черкаський, Чигиринський і Кропив-нянський. Дослідники виділяють і існуючий пев-ний час Лисянський полк, як окрему військо¬во-територіальну одиницю.</description>
			
			<link>https://zvena.ucoz.ru/publ/3-1-0-12</link>
			<category>Дослідження</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://zvena.ucoz.ru/publ/3-1-0-12</guid>
			<pubDate>Tue, 01 Jul 2008 14:02:39 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Визначення кордонів України в 20-х роках XX століття</title>
			<description>&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Про проблеми визначення кордонів України в ході розвалу Російської імперії і встановлення нової імперської структури колишнього СРСР в дослідженні Вячеслава Ложкіна знаходимо чима¬ло повчальних фактів. Важливою складовою су-веринітету держави є її право на свою територію. Відразу після Лютневої революції в переговорах Центральної Ради з Тимчасовим урядом постало питання кордонів. Після суперечливих перегово¬рів Тимчасовий уряд в серпні 1917 року визнав повновладдя Центральної Ради в п&apos;яти губерніях: Київській , Волинській, Подільській, Полтавській і Чернігівській.</description>
			
			<link>https://zvena.ucoz.ru/publ/3-1-0-11</link>
			<category>Дослідження</category><dc:creator>ауковий журнал СПАДЩИНА</dc:creator>
			<guid>https://zvena.ucoz.ru/publ/3-1-0-11</guid>
			<pubDate>Tue, 01 Jul 2008 14:00:40 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Звенигородщина в контексті адміністративно-територіального поділу України</title>
			<description>&lt;P&gt;Від найдавніших часів проблема державності, адміністративно-територіального устрою держави була, є і ще довго лишатиметься основною для людської спільноти.&lt;/P&gt;
&lt;P&gt;Почнемо з визначення. &quot;Держава - організація політичної влади економічно пануючого класу, за допомогою якої він охороняє і зміцнює своє економічне, політичне та ідеологічне панування&quot; / УРЕ. т.4. ст.87/.&lt;/P&gt;
&lt;P&gt;Та варто відзначити, що енциклопедії, словники, керуючись певними ідеологіями, подають видозмінені визначення держави. Але як би не ламали списи теоретики, суть визначення можна спростити до аксіоми: власники захищають власність. І якої б термінології не вживали філософи, політологи, економісти - суть незмінна. Сім&apos;ї, роди, клани, династії, класи в будь-якій суспільній формації: феодалізмі, капіталізмі чи соціалізмі - захищають і примножують свою владу, а, відповідно, і власність, від посягань інших держав і в самій державі.&lt;/P&gt;
&lt;P&gt;І якою б термінологією не послуговувалися політологи чи інші теоретики: автократія, монархія, тоталітаризм, волюнтаризм, партократія чи навіть демократія - суть лишається незмінною: державна організація є інструментом утримання влади і захисту власності.&lt;/P&gt;</description>
			
			<link>https://zvena.ucoz.ru/publ/3-1-0-10</link>
			<category>Дослідження</category><dc:creator>Науковий журнал СПАДЩИНА</dc:creator>
			<guid>https://zvena.ucoz.ru/publ/3-1-0-10</guid>
			<pubDate>Tue, 01 Jul 2008 13:49:33 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Звенигород і Звенигора</title>
			<description>&lt;P style=&quot;TEXT-INDENT: 35.4pt&quot;&gt;Про древні Звенигороди і в літописах, і в переказах полишилось згадок немало, та жоден з них не пов&apos;язується чітко із тим Звенигородом, від якого веде свій родовід сучасна Звенигородка.&lt;/P&gt;
&lt;P style=&quot;TEXT-INDENT: 35.4pt&quot;&gt;Сторожові укріплення в нашій місцевості не були явищем поодиноким чи випадковим. Сама назва Україна народилася тут, на терені поміж Бугом і Дніпром, &quot;у края&quot; землі Руської, що граничив з Диким полем, з південними степами. І перетинали його шляхи орд половецьких, татарських та інших завойовників. І вставали на тих шляхах укріплення, сторожові вежі. І міста виростали: Родень, Канів, Воїнь, Корсунь. Дещо пізніше — Звенигород, Черкаси, а вже потім і Чигирин, Сміла, Умань.&lt;/P&gt;
&lt;P style=&quot;TEXT-INDENT: 35.4pt&quot;&gt;Топоніміка краю нагадує нам про ту давнину: ось побіля Шполи — Сигнайлівка, де, за переказом, на високій могилі сторожа стояла, та й саму назву Шпола виводять &quot;з поля&quot;: біля Звенигородки — Озірна, то ж певно, що від слова озирати, оглядати місцевість, що узгоджується з топографією околиць — село Озірна на високому пагорбі стоїть; згадується про Козацький курінь в переказах, записаних П.Кулішем на Звенигородщині. Зустрічаються залишки укріплень в Турському лісі, в Рудь-ковій балці, Іськовому яру — теж біля села Козацького.&lt;/P&gt;</description>
			
			<link>https://zvena.ucoz.ru/publ/3-1-0-9</link>
			<category>Дослідження</category><dc:creator>Науковий журнал СПАДЩИНА</dc:creator>
			<guid>https://zvena.ucoz.ru/publ/3-1-0-9</guid>
			<pubDate>Tue, 01 Jul 2008 13:33:40 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Гудзівка</title>
			<description>&lt;p style=&apos;text-indent:35.4pt&apos;&gt;Село Гудзівка має давню історію. Можливо, ще за часів татаро-монгольських навал тут сторожа стояла. Коли вартові на горі бачили наступ ворогів, то дзвонили в дзвін, збирали довколишній люд, щоб протистояти натиску ворогів. Звідси і пішла назва Дзвінгора, Звенигора. А ще всередині цієї гори був зроблений підземний хід, де під час нападу ховалися жінки і діти.&lt;br&gt; &lt;/p&gt;</description>
			
			<link>https://zvena.ucoz.ru/publ/6-1-0-8</link>
			<category>Села</category><dc:creator>Науковий журнал СПАДЩИНА</dc:creator>
			<guid>https://zvena.ucoz.ru/publ/6-1-0-8</guid>
			<pubDate>Tue, 01 Jul 2008 13:30:15 GMT</pubDate>
		</item>
	</channel>
</rss>