Були зимові канікули, він з друзями сидів за компом, лазив по інету, і тут... його аська несміливо постукала… Це була Вона... Самітна й трішечки засмучена вона чекала свого принца на білому коні, який уже довго не з’являвся… Спершу він не звернув на неї увагу, але день за днем він розумів, що так жити неможливо (а він також був самотнім), що просиджувати біля свого «друга» (йдеться про комп’ютер) неможна… І ось Йому приходить в голову думка побачитись з Нею, але просто сказати давай зустрінемось для знайомства він не міг (мабуть був несміливий), тому довго й нудно чекав приводу… Приводом стало те, що Її знадобилася Його допомога (в комп’ютері звичайно). Він наважується прийти до Неї, щоб допомогти, заразом познайомитись, так потихеньку зав’язуються серйозні відносини, які до речі продовжують розвиватися з кожним днем, з кожною годиною, хвилиною, секундою…
